Сульфат амонію (амоній сірчанокислий)

Склад і відсутність в ньому токсичних компонентів і домішок підтверджені висновками дослідної міжнародної компанії SGS й української науково-сервісної компанії ОТАВА:

• Низька вологість (масова частка води менше 0,3%)
• Низький вміст пилу (<2%)
• Висока міцність гранули (2-6 кг/гранулу)
• Розмір гранули фракцією 2-5 мм при однорідності 80%
• Не злежується не менше ніж 4 місяці (100% сипкість)
• Використовуємо французький антизлежувач.

Характеристики даного добрива

Сульфат амонію має перелік унікальних характеристик, властивостей. Він безпечний для застосування у сільському господарстві завдяки низькому ступеню токсичності. У ґрунті немає накопичення амонію сульфату, при контакті з іншими речовинами не утворює шкідливих сполук. Також амонію сульфат — відмінне джерело азоту, що сприяє збільшенню врожайності, сприяє росту рослин.

Важлива особливість сульфату амонію — стійкість до зовнішніх впливів. Речовина не зазнає деградації від впливу тепла, світла. Це забезпечує його комфортне використання у широкому діапазоні температур. Сульфат амонію не реагує з довкіллям, не вступає у взаємодію з іншими речовинами — цей матеріал довговічний і стійкий.

Сульфат амонію (амоній сірчанокислий) – це сполука неорганічного походження, амонійна сіль H2SO4. Тверда кристалічна/порошкоподібна/гранульована маса. Колір – білий. Запах відсутній. Гігроскопічність – незначна. Розсипчастість – 100%. Характеристика за токсичністю: мінімальний негативний вплив.

У воді розчиняється добре. При поєднанні з низкою металів утворюються подвійні солі. Нагрівання забезпечує розкладання на кислу сіль і нітрид водню. Потужні окислювачі, зокрема марганцевокислий калій, окислюють сірчанокислий амоній до молекулярного азоту.

• Молярна маса – 132,14052 г/моль.
• Густина – 1,769 г/см³ (при t 20 °C).
• Термічні властивості: t плавлення – 235-280 °C.
• t розкладання – 218 °C. Формула: H8N2O4S.

Виробництво сульфату амонію

Сульфат амонію отримують двома способами:

• шляхом нейтралізації сірчаної кислоти аміаком; H2SO4 + 2NH3 → (NH4) 2SO4
• з природних мінералів (гіпсу, мірабіліту, фосфогіпсом) шляхом їх подрібнення і взаємодії з аміаком і вуглекислотою.

Дане добриво містить:

• 21% азоту амонійного;
• 24% сірки (60% в перерахунку на триоксид сірки).

В хімічній промисловості даний вид мінеральних добрив можна отримати наступними шляхами:

• через нейтралізацію сірчаної кислоти синтетичним аміаком;
• через застосування аміаку із газу коксових печей для його хімічної реакції з сірчаною кислотою;
• завдяки обробці гіпсу розчинами карбонату амонію;
• в процесі виготовлення капролактаму.

Норми використання сульфату амонію та його дія на ґрунтах

Сульфат амонію застосовують як в основне удобрення, та і в ранньовесняне підживлення озимих культур. Внесення проводять розкидачами мінеральних добрив.

Норма добрива під різні культури та під різні типи ґрунтів може коливатись від 100 до 350 кг на 1 га в фізичній вазі. Сульфат амонію має дуже гарну розчинність, та швидко проникає в ґрунт при підживленні.

Найбільше сульфат амонію підходить для основного, або передпосівного внесення. Також застосовують його для підживлення озимих культур, пасовищ, сіножатей, а також в крапельне зрошення. Способи та терміни внесення сульфату амонію залежатиме від фізичних властивостей ґрунту та кліматичної зони вирощування. Крім того, сульфат амонію може додаватися в розчин рідких азотних добрив.

При тривалому застосуванні сульфату амонію на ґрунтах може спостерігатись зниження pH ґрунтового розчину. Чим кисліший ґрунт, тим швидше буде проявлятись ця негативна властивість. Для нейтралізації 100 кг сульфату амонію необхідно внести 130 кг вапна.

На чорноземах, які добре структуровані, мають високий вміст гумусу, підвищену ємність поглинання та буферність, підкислення відбувається тільки через 10-15 років. На каштанових ґрунтах і сіроземах підстав побоюватися підкислення немає. Навіть на легких ґрунтах з достатнім зволоженням, внаслідок малої міграції, сульфат амонію буде найбільш ефективним азотним добривом.

• на підкислення сульфатом амонію мало реагують озиме жито, льон-довгунець, овес;
• не варто вносити сульфат амонію, якщо ґрунт підкислений під такими; культурами, як кукурудза, цукровий та кормовий буряк, яра пшениця, коноплі;
• застосування добрива особливо ефективне на хрестоцвітих культурах (ріпак, редька, капуста), які позитивно реагують на сірку;
• ефективний сульфат амонію на овочевих культурах, в яких необхідно зменшити накопичення нітратів (картопля, морква).

Сульфат амонію має найбільший відсоток вмісту сірки в порівнянні з іншими комплексними добривами — не менше 24 %. Основними перевагами цього добрива є хімічна стійкість і низька гігроскопічність, а також легкодоступна для рослин форма, що дозволяє засвоювати сірку одразу після внесення. Це один із найпоширеніших представників сірковмісних добрив.

Як виявити дефіцит сірки 

Нестача сірки позначається на кількості і якості врожаю. Візуально діагностувати дефіцит сірки в рослині складно, оскільки зовні він аналогічний азотному голодуванню: пожовтіння листя (хлороз), витягування й потоншення стебел, уповільнений розвиток. Тож фермери часто плутають сірчане та азотне голодування.

Аби правильно визначити нестачу сірки, звертайте увагу на листя. Хлороз на молодому листі при дефіциті сірки пояснюється тим, що сірка не може переміщатися з нижніх ярусів до молодих пагонів, як азот. При нестачі азоту нижні листки відпадають, а при сірчаній недостатності призводить тільки до поблідніння й пожовтіння, але не до опадання листя. Оскільки на багатьох польових культурах складно візуально розрізнити дефіцит сірки й азоту, для цього слід провести аналіз тканин рослини.

Інші специфічні симптоми дефіциту сірки:

• хлороз молодих листків або некроз верхівок блідо-зелених листків;
• невеликий і веретеноподібний (кволий) ріст із короткими стеблами;
• затримка розвитку рослини та стиглості;
• погане утворення бульбочок у бобових, що супроводжується неповним дозріванням плодів та небажаним співвідношенням N/S у рослинах.

Найчастіше дефіцит сірки спостерігається на ґрунтах із низьким вмістом органічної речовини (гумусу), вивітрених ґрунтах із високим вмістом заліза та на ґрунтах легкого гранулометричного складу (піщаних, сірих, дерново-підзолистих). Такі ґрунти характерні для півночі та півдня України. 

Транспортування та зберігання

При зберіганні сульфату амонію необхідно дотримуватись заходів безпеки. Речовина легкозаймиста, зберігати її необхідно в добре провітрюваному, прохолодному місці далеко від тепла і вогню. Необхідно уникати контакту з лугами та кислотами, які здатні викликати розкладання амонію сульфату. При транспортуванні речовина упаковується в герметичні контейнери для запобігання розсіюванню, витоку.

Висновок

Сульфат амонію як добриво застосовують для вирощування овочевих та зернових культур. Використовують на фермерських територіях і присадибних ділянках. Активні речовини в складі добрива необхідні для будь-яких саджанців: азот покращує ріст, сірка сприяє формуванню врожаю. Засіб застосовують не тільки в городі, а й для декоративних, квітучих рослин, ягідних кущів і плодових дерев.