Карбамід (сечовина)

Характеристика даного добрива

Гранульований карбамід має вигляд кулястих напівпрозорих гранул розміром від 1–2,5 до 4 мм. Має добрі фізичні властивості. Насипом (без тари) може зберігатися без злежування до 6 місяців, після чого, насип вкривається зцементованою кіркою, але всередині добриво не злежується.

• Температура плавлення – +132,7°C.
• Щільність при +25°C – 1330 кг/м3
• При нагріванні до 150°C і вище карбамід перетворюється в NH4NCO, потім NH3 і CO2, биурет, циануровую кислоту.
• У розведених розчинах при 200°C можливий повний гідроліз сечовини з утворенням NH3 і CO2.
• Добре розчиняється у воді. Насичений розчин за температури 20 *С містить 52 % CO(NH2)2. У водних розчинах карбамід досить стійкий аж до температури 80 °С.

Масова частка

• Масова доля азоту в перерахунку на суху речовину – 46,2 %.
• Масова частка біурету не повинна перевищувати 1,4 %.
• Масова частка води за методом висушування – не більше 0,3 %.
• Розсипчастість – не менше 100 %.

Гранулометричний склад

• масова частка гранул розміром від 1 ÷ 4 мм  –  не менше 94%
• в тому числі від 2 ÷ 4 мм – не менше 50%
• менше 1 мм  – не більше 5%

Випускається дві марки карбаміду: А – для промисловості

      Б – для рослинництва.

Виробництво карбаміду (сечовини)

Під час синтезу карбаміду утворюється плав, який складається з води, карбаміду, карбамату, карбонатів амонію і надлишку аміаку. Плав потім піддають дистиляції для термічного розкладання карбамату і карбонатів та вилучення не перетворених на карбамід аміаку й діоксиду вуглецю, а добутий водний карбамід переробляють на твердий продукт гранулюванням. Під час грануляції карбаміду і випарювання за високої температури з двох молекул карбаміду виділяється одна молекула аміаку, в результаті чого утворюється біурет, небажаний продукт, який може бути токсичним для деяких рослин, наприклад, цитрусових. Сечовина з більш ніж 1% біурету, внесена позакоренево, викликає токсичність. Цей ефект важливий при позакореневому використанні сечовини як проріджувача квіток у столовому винограді.

Застосування карбаміду (сечовини)

Карбамід застосовується в якості основного добрива на всіх ґрунтах під різні сільськогосподарські культури. На легких дерново-підзолистих ґрунтах в зоні достатнього зволоження і при зрошенні на сероземах карбамід більш ефективний, ніж аміачна селітра. В богарних умовах при основному внесенні карбамід рівнозначний аміачній селітрі. На ґрунтах з нейтральною і лужною реакцією необхідно при внесенні негайно закладати карбамід в грунт для зменшення втрат азоту.

Основне внесення карбаміду (сечовини) відбувається до посіву ярих с\г культур у передпосівний обробіток ґрунту (закриття вологи, передпосівна культивація). Особливістю такого внесення є обов’язкове закриття розкиданих гранул по поверхні поля, тобто необхідно провести заробку змішавши його із вологим ґрунтом. В подальшому відбуватиметься перехід амідної форми азоту в ті, які будуть доступними для культурних рослин.

Підживлення розчином карбаміду по листу рекомендується проводити вночі або вдень (похмура погода), коли температура повітря не перевищує +20°С і не опускається нижче +10-12°С, щоб забезпечити підвищену доступність азоту добрива.

Рекомендується змішувати для позакореневого підживлення сечовину з добривами листового живлення та пестицидами в робочому розчині, що може покращити засвоєння елементів живлення та дію хімікатів, зменшивши вплив стресових факторів, спричинених хімікатами.

У високих концентраціях водна сечовина, а особливо біурет у складі добрива, може викликати опіки. Допустима концентрація розчину сечовини для позакореневого підживлення – 3-10 %, в залежності від культури та фази розвитку. Обов’язково додавати до бакової суміші кристалічні сульфати магнію, які будуть нівелювати шкідливу дію біурету. Також слід пам’ятати, що при приготуванні робочого розчину, 20 кг карбаміду на 100 л води, знижується температура на 8-10 ºС. Тому необхідно слідкувати, щоб різниця температур робочого розчину із температурою повітря (температура поверхні рослин) не перевищувала 10 ºС. 

В промисловості карбамід використовується в промисловості в якості сировини при виготовленні смол, клеїв, а також у тваринництві в якості кормової добавки.

Календарний період застосування карбаміду.             

Норми використання карбаміду (сечовини)

Карбамід найефективніше використовувати для основного удобрення, рядкового підживлення просапних і овочевих культур та для позакореневого підживлення рослин, оскільки це органічна сполука.

Висока ефективність добрива спостерігається при позакореневому підживленні сільськогосподарських культур з концентрацією водного розчину карбаміду 3-5%, що обумовлено швидкою трансформацією амідної форми азоту в азотний обмін і відповідно збільшенням вмісту білку в зерні озимої пшениці на 1-3%. Водний розчин карбаміду не викликає опіків навіть при 5 — 10% концентрації розчину. При удобренні карбамідом, його потрібно обов’язково заробляти  в ґрунт, щоб запобігти втратам азоту.

Ранньовесняне підживлення озимих проводиться з негайною закладенням добрива в ґрунт боронуванням з метою скорочення втрат аміаку.

Рекомендації та норми внесення

• Карбамід на озиму та яру пшеницю – 200-350 кг/га,
• Карбамід на озимий та ярий ячмінь – 150-250 кг/га,
• Карбамід на озимий та ярий ріпак – 200-350 кг/га,
• Карбамід по кукурудзі – 250-400 кг/га,
• Карбамід по соняшнику – 250-350 кг/га,
• Карбамід на сою, горох – 80-150 кг/га,
• Карбамід на гречку – 100-200 кг/га,
• Карбамід по цукровому буряку – 250-400 кг/га,
• Карбамід по картоплі, овочах – 200-350 кг/га,
• Карбамід на плодові дерева та кущі – 150-250 кг/га

Підживлення овочевих і просапних культур проводиться з використанням культиваторів-рослинників.

Карбамід вважається кращою формою азотних добрив для некореневого підживлення рослин, оскільки не обпалює листя і здатний поглинатися ними у вигляді цілої молекули, без розкладання.

Вже через 48 годин після обприскування карбамідом азот виявляється в складі білка рослин.

Карбамід – одне з добрив, рекомендованих при фертигації.

Норми добрива встановлюються за результатами агрохімічних аналізів ґрунту, біологічних особливостей культур та запланованого врожаю.

Дефіцит – пряма загроза врожаю. Якщо рослина потерпає від нестачі азоту, колір її листків різко змінюється, спочатку блідо-зелений, а потім жовтий і листки відмирають. Стебла такої рослини стають слабкими та тонкими, сповільнюється ріст та розвиток. Азотне голодування візуально дуже помітне на молоденьких рослинах і на ранніх стадіях можна покращити ситуацію – внести підживлення азотними добривами. 

Ось так виглядає дефіцит азоту, наприклад, на кукурудзі:

Запобіжні заходи

За ступенем впливу на організм людини карбамід відносять до помірно небезпечних речовин 3-го класу небезпеки. Карбамід за нормальних умов негорючий, пожежо та вибухобезпечний. Всі виробничі приміщення повинні бути обладнані загально обмінною примусовою вентиляцією, місця можливого утворення пилу — місцевими відсмоктувачами, повітря яких перед викидом в атмосферу повинен направлятися на очищення. Всі роботи з карбамідом необхідно проводити з дотриманням заходів індивідуального захисту.

Транспортування та зберігання

Транспортувати карбамід можна або в розфасованому вигляді, або навалом — в залізничних вагонах-хоперах, спеціальних металевих контейнерах або мінераловозах.

У нормальних умовах речовина є не токсичною і абсолютно безпечною з точки зору пожежної безпеки. Проте, транспортувати сечовину можна тільки наземним або водним транспортом. Авіаперевезення карбаміду заборонені.

Добриво гігроскопічне, зберігається в поліпропіленовій тарі яка не пропускає воду та в сухих складських приміщеннях.

Фасування

В Україні можна придбати карбамід в найрізноманітнішій упаковці від 1 кг. Пакування карбаміду проводиться у зварні поліетиленові мішки вагою 50 кг, та біг беге від 570 – 1000 кг, в залежності від виробника.